- термін
- ТЕРМІН (від лат. terminus - межа, кордон, кінець) - слово або словосполучення, яке позначає поняття, що використовується в певній галузі знання з максимально точним смисловим визначенням В. античній філософії Т. - поняття, основа раціонального пізнання, що фіксує стійкий (довічний) аспект реальності, єдине, або ідею, на противагу мінливому буттю. У традиційній логіці Т. - елемент судження, що входить до складу силогізму (суб'єкт, предикат, або середній Т.). У сучасній логіці замість "Т." частіше вживають "терм", тобто англ. term, визначаючи символ як ім'я об'єкта логічного універсуму певної логічної категорії: індивіда, дескрипції, функції, пропозиції, оператора, предиката та ін.А. Ішмуратов
Філософський енциклопедичний словник / НАН України, Ін-т філософії ім. - К. : Абрис (Бібліотека Державного фонду фундаментальних досліджень). Г. С. Сковороди; редкол.: В. І. Шинкарук . 2002.